Східнячка на заході України

Вокзал. Дідусь смакує пиво.
Кашкет з тризубом, форма і хрести.
Витріщуюсь. Для мене він як диво.
Бандерівець! Живий! О, Господи, прости!

Східнячка я. Казали - там заріжуть.
За кущиком за кожним партизан.
Не знаєшь української - порішать,
Ненавидять і схід, і росіян!

Неправда це. О, скільки ж їх душили!
І росіяни, і свої - брати.
Схилив додолу голову всю сиву,
Оунівець отой...Дідусю мій прости!

Прости мене за Східну Україну,
За комуністів і за ту брехню!
Всміхається дідусь. Думки далеко линуть
Мабуть небесную збирається стерню

Топтать уже. І раптом я згадала
Як взимку, в холод, у своїм краю
Із помаранчевими стягами стояла,
Із земляками, з Ющенком в строю.

І говорила мовою Шевченка.
А хтось кричав тоді: "Бандеровци, назад!"
Бандери ми! Вкраїнці! Як маленька
Сміюсь від гордості. Дідусю, ти мій брат!!!

Дідусю глянь на мене! Дідусю не журися!
Вкраїна і на Сході дорога!
На Півночі і Півдні, усюди, подивися -
Вкраїнці всі! Тобі моя рука!

Потиснув. Засміявся тихесенько вояка,
Підморгнув хитро і таке сказав:
"Одна Вкраїна, Всюди ти однака.
Один народ... А я давно це знав!"


У Карпатах

Де я живу - отруєне повітря,
Вода, дерева, навіть чорний сніг.
Нема там гір, небесної блакиті,
Хворіють діти, сморід, бруд і гріх.
А тут смереки, що ростуть стіною,
Зелені гори, чистая вода,
Тут люди не скалічені війною,
Яку ведемо ми у "городах".
У лісі - пам’ятник-могила для фашистів
І - квіти. А була ж і тут війна.
В музеї стенд Бандери і "партійців",
Земля для всіх. Прощення і вина.
Тут як в раю, спокійно і казково,
Та не моє це - тут не зможу жить.
Чому мені російською співали колискову?
Чому мені свій бідний край судилося любить?